√оловна

ѕро нас

Ѕ≥бл≥отеки району

Ќаш край √ощанщина

“уристичний маршрут √ощаншини

¬≥ртуальна виставка

ѕов≥р у себе

≤нформац≥йн≥ ресурси

ќф≥ц≥йна ≥нформац≥¤

Ѕ≥бл≥отечному фах≥вцю

≈лектронн≥ каталоги

 орисн≥ сайти

√ощанська централ≥зована система публ≥чно-шк≥льних б≥бл≥отек
√ощанська центральна районна б≥бл≥отека
—ер≥¤ ЂЅ≥бл≥отечна практикаї

Ќе дати загубитись, зберегти,
п≥дтримати, передати
нащадкам

      ¬же б≥льше дес¤тка рок≥в живить джерельною водою духовност≥ й люд¤ност≥, додаЇ снаги залюбленим у слово ≥ мистецтво л≥тературно Ц мистецьке обТЇднанн¤ Ђƒжерельцеї при —ин≥вськ≥й публ≥чно Ц шк≥льн≥й б≥бл≥отец≥. …ого дев≥з ЂЌе дати загубись, зберегти, п≥дтримати, передати нащадкамї
      ≤де¤ створенн¤ обТЇднанн¤ належить Ќад≥њ ќлександр≥вн≥ –оманчук Ц пров≥дному б≥бл≥отекарю.

      Ѕ≥бл≥отекарю, ¤кий горить роботою ≥ запалюЇ ≥нших, ¤кий поЇднуЇ, захоплюЇ особливих людей: духовних, осв≥чених ≥ самов≥дданих. ¬она ¤вл¤Ї собою приклад людини, ¤ка не просто закохана у свою профес≥ю, але й багато зробила дл¤ п≥двищенн¤ њњ р≥вн¤ ≥ престижу. Ќад≥¤ ќлександр≥вна в≥ддала улюблен≥й справ≥ 40 рок≥в ≥ створила в б≥бл≥отец≥ ≥м≥дж високопрофес≥йноњ, демократичноњ, доступноњ установи, ¤ка здатна в≥дгукнутис¤ на сусп≥льн≥ запити,потреби користувача.
      –еал≥зац≥¤ ≥дењ створенн¤ л≥тературно Ц мистецького обТЇднанн¤ Ђƒжерельцеї дозволила зац≥кавити користувач≥в р≥зного в≥ку ≥ долучити њх до дивного св≥ту слова ≥ мистецтва, емоц≥й ≥ почутт≥в.

      Ђƒжерельцеї в≥дкрило дл¤ себе ≥ дл¤ користувач≥в ≥мена поет≥в-початк≥вц≥в Ц Ћюдмили ¬олощук, ќлени ≤ллюк, Ќаташи ¬олкошовець, ќксани ’арков перш≥ спроби ¤ких з≥бран≥ в рукописний зшиток Ђѕоетичн≥ р¤дкиї.
      ” 2006 роц≥ центральною районною б≥бл≥отекою видано зб≥рочку “ет¤ни ¬олкошовець Ђѕерший крок ≥ перше словоЕї.
      јктивний член любительського обТЇднанн¤ “ет¤на на той час вже студентка –≥вненськоњ академ≥њ народного господарства. ѓњ в≥рш≥ вражають щир≥стю ≥ правдив≥стю. ѕрисв¤чен≥ вони р≥дному син≥вському краю, де кор≥нн¤ дитинства, перша вчителька, коханн¤ спален≥ мости, р≥дна мова калинова, сп≥в материнський, перший крок ≥ перше словоЕ
      «б≥рочка поез≥њ ¬≥ти Ќаконечноњ Ђ як не любити тебе, Ѕатьк≥вщиної датована 2009 роком, видана райв≥дд≥лом осв≥ти. „ерез призму р≥дноњ природи, образу дит¤чого садочка, незабутньоњ р≥дноњ школи постаЇ питанн¤:
      Ђяк не любити тебе, ”крањно, де прот≥каЇ родинний струмок?ї
      “ретьою ласт≥вкою маЇ стати випуск зб≥рочки початк≥вц¤ пера ќлександра ¬ойцех≥вського.
      „ерез книгу формуютьс¤ у читач≥в любов ≥ повага до минулого р≥дноњ земл≥, усв≥домленн¤ своЇњ причетност≥ до збереженн¤ й примноженн¤ духовних скарб≥в народу.
      “радиц≥њ пошуковоњ роботи у Ђƒжерельц≥ї давн≥ ≥ багат≥.
      ≤з створенн¤м Ђƒжерельц¤ї у користувач≥в зТ¤вилась можлив≥сть б≥льш детально познайомитис¤ з багатьма ц≥кавими творчими особистост¤ми.
      „ленами обТЇднанн¤ просл≥джено родове кор≥нн¤, життЇве кредо, улюблений жанр письменника, прозањка, поета, л≥тератора ≥ журнал≥ста √ощанщини ѕетра √уменюка. ѕетро ћиколайович довгий час працював в м≥сцевому колективному господарств≥, дек≥лька рок≥в очолював його, став дл¤ син≥вчан по справжньому р≥дним, вважаЇ це село своЇю другою батьк≥вщиною.

      «а ≥деЇю б≥бл≥отекарки Ќад≥њ ќлександр≥вни Ђƒжерельцеї стало учасником проекту ЂЋ≥тературна √ощанщина. ∆иттЇвий ≥ творчий зернограй нашого земл¤ка ѕетра ћиколайовича √уменюкаї.

      Ђƒжерельцеї допомогло досл≥дити життЇвий ≥ творчий шл¤х письменника, опрацювати в≥дпов≥дну л≥тературу, вдосконалити практичн≥ ум≥нн¤, навчити учн≥в будувати промову, виступати перед аудитор≥Їю, висловлювати своњ думки.
      ¬насл≥док проведеноњ роботи користувач≥ отримують ≥нформац≥ю з безц≥нного досьЇ ЂЋ≥та, мов скакуни, а в гривах дн≥в плет≥ньЕї ¬ 2008 роц≥ започаткована рукописна книга матер≥ал≥в про житт¤ ≥ творч≥сть ѕетра √уменюка Ђ—лово про письменникаї.

      Ѕ≥бл≥отекарка Ќад≥¤ –оманчук, виконроб тод≥шнього колгоспу ≥м. ћ≥чур≥на ћикола ¬олкошовець, головний агроном ћикола ¬≥нн≥чук, секретар с≥льськоњ ради ќрис¤ ’оменчук, головний економ≥ст ¬олодимир ƒемчук, заступник директора —ад≥вськоњ «ќЎ Ќ≥ла  убай, журнал≥сти Ђ–≥дного краюї Ќад≥¤ јдамчук, ќлександр ‘орманчук, голова районного обТЇднанн¤ Ђѕросв≥таї та багато-багато ≥нших поц≥новувач≥в творчост≥ ѕетра √уменюка д¤кують ц≥й людин≥ просто за те, що вона Ї в нашому житт≥.
      Ћ≥тературно Ц мистецьке обТЇднанн¤ активний учасник, ≥н≥ц≥атор урок≥в народознавства, посиденьок, зустр≥чей, конкурс≥в, народних св¤т.  ожен зах≥д захоплюЇ, хвилюЇ, отримуЇ схвальн≥ в≥дгуки.
       ожному сподобалась заочна зустр≥ч з л≥тературно Ц мистецьким обТЇднанн¤м Ђ¬еселкаї по стор≥нках районноњ газети Ђ–≥дний крайї, зустр≥ч з л≥тераторами трьох покол≥нь: ѕетром √уменюком, ћиколою ѕрокопюком, ќлександром Ќ≥мковичем, Ђ“ворч≥сть не знаЇ в≥ку, творч≥сть не знаЇ межї, презентац≥њ книг ѕ.√уменюка Ђќсонн¤ р≥дних берег≥вї, Ђ«ернограйї, Ћ. ярмолюк ЂѕТ¤та запов≥дьї, ¬.”сач ЂЋюбов над усеї, огл¤д в≥рш≥в поет≥в –≥вненщини, перегл¤ди краЇзнавчоњ л≥тератури Ђћ≥й край в п≥сн¤х, в≥ршах ≥ проз≥ осп≥ванийї, знайомство з книгами видавництв –≥вненщини, мандр≥вка у творч≥сть ™вгена Ўморгуна Ђ¬слухаючись у р≥дн≥ голосиї, л≥тературний портрет ѕетра ¬елесика Ђѕолуднев≥ роздуми майстраї, екскурс≥¤ по —иньову стор≥нками альбом≥в ≥ музейних експозиц≥й музею Ђѕерлинаї, конкурс на краще виконанн¤ кол¤док ≥ щедр≥вок, на кращий в≥рш про ”крањну, прозовий тв≥р ЂћоЇ село Ц мо¤ маленька Ѕатьк≥вщинаї присв¤чен≥ 600 р≥ччю —иньова.
       ожного року до ¬еликодн¤ орган≥зовуютьс¤ уроки писанкарства Ђѕерлина народноњ творчост≥ Ц писанкаї. ƒ≥ти д≥знаютьс¤ про ц≥каву ≥стор≥ю, символи, техн≥ку розпису, звичањ та обр¤ди, повТ¤зан≥ з цим символом ¬еликодн¤, знайомл¤тьс¤ з легендами, в≥ршами, перегл¤дають ≥люстрац≥њ писанок з б≥бл≥отечноњ колекц≥њ, а також ≥з задоволенн¤м малюють своњ писанки, використовуючи стародавню символ≥ку та власну фантаз≥ю.  ращ≥ писанки демонструютьс¤ на виставц≥ ЂяЇчко до ’ристова ƒн¤ї. ѕисанки стали окрасою обласноњ виставки присв¤ченоњ —в≥тлому ’ристовому воскрес≥нню.
      Ђƒжерельцеї вчить бачити ≥ розум≥ти живопис, в≥дгукуватись на красу живописного полотна. «авданн¤ ¤ке ставитьс¤ на зас≥данн¤х Ц вводити присутн≥х в чар≥вний св≥т образотворчост≥, поглибленн¤ розум≥нн¤ мистецтва.
      «устр≥ч≥ з художником ќлександром Ћавориком, презентац≥њ виставок його картин викликали ≥нтерес до живопису захопленн¤ цим мистецтвом. –озпочато рукописну книгу його творчого шл¤ху.

      ён≥ в≥дв≥дувач≥ б≥бл≥отеки вже зробили перш≥ кроки в св≥т мистецтва Ц це ≥ перш≥ кроки назустр≥ч своњм можливост¤м. ѕерший досв≥д вони набули прийн¤вши участь в конкурсах Ђ¬есна починаЇтьс¤ з Ўевченкаї, ЂћоЇ село Ц мо¤ ™вропаї.
      Ѕажаною гостею Ђƒжерельц¤ї Ї ќлес¤ ¬олкошовець Ц майстрин¤ - вишивальниц¤.  ожна з њњ роб≥т захоплюЇ своЇю красою, неповторн≥стю, св≥жим подихом. ѕерсональн≥ виставки роб≥т майстрин≥ неодноразово орган≥зовувались Ђƒжерельцемї у галерењ вишитих картин, що при —ин≥вськ≥й загально - осв≥тн≥й школ≥, в ÷ентральн≥й районн≥й б≥бл≥отец≥, на районних виставках ≥ св¤тах.
       артини њњ учениц≥, посл≥довниц≥, прихильниц≥ Ђƒжерельц¤ї ≤рини ћельничук красувались п≥д назвою Ђ–уками ж≥нки створено красуї на районн≥й виставц≥ ж≥ночих талант≥в з нагоди ћ≥жнародного ∆≥ночого ƒн¤ Ц 8 Ѕерезн¤.
      јктивною орган≥заторкою заход≥в Ђƒжерельц¤ї Ї “ет¤на ’ак≥мова, девТ¤тикласниц¤ —ин≥вськоњ «ќЎ. ¬ Ђƒжерельц≥ї сп≥лкуючись ≥з друз¤ми поринаЇ вона в незнаний њй ще дос≥ св≥т знань, черпаЇ наснагу до незв≥даного, а саме вчить ≥нших доброти, мужност≥, витримки. Ќеодноразово здобувала перемогу в конкурс≥ Ђ ращий читач рокуї. ƒо одн≥Їњ з шевченк≥вських дат написала власний в≥рш, продекламувавши його, пос≥ла ≤≤ м≥сце в районному конкурс≥. ј руки “ет¤ни твор¤ть справжн≥ дива, бо маЇ вона хист до б≥сероплет≥нн¤. ƒерева, кв≥ти, вазони з б≥серу Ц н≥би жив≥.
      Ѕагато таких вироб≥в друз≥ “ан≥ отримали в≥д нењ в подарунок, а ще вона д≥литьс¤ з нами своњм вм≥нн¤м на зустр≥чах, майстер-класах, зас≥данн¤х Ђƒжерельц¤ї.
      —аме на зас≥данн¤х обТЇднанн¤ користувач≥ одержують змогу доторкнутись душею до прекрасного, до слова, до поез≥њ, бо обТЇднанн¤ Ї посередником м≥ж св≥том творчост≥ ≥ особистост≥.

      —аме тут надаЇтьс¤ можлив≥сть через слово сп≥лкуватись думкою, через мистецтво Ц почутт¤ми.
      ” планах обТЇднанн¤ багато творчих задум≥в. ≤ в≥ритьс¤, що саме завд¤ки таким сон¤чним люд¤м, ¤к Ќад≥¤ ќлександр≥вна та њњ однодумц≥ мова р≥дна, слово, народне мистецтво житимуть в≥чно ≥ зв≥дус≥ль вони повертатимуть людину подумки до отчого порога, до стежинок дитинства, до того джерела де починала вона св≥й шл¤х у широкий св≥т.