Село вченими досліджувалося в 1938 році.На його околицях виявлено - поховання черняхівської культури. Письмова згадка про Новоставці датована в акті сина вищезгаданого вельможі князя Януша Острозького від 12 жовтня 1617 року з приврду руйнівного набігу татар на його маєтності, що були в цьому селі. Майже через 100 років знову документально зазначено подію в Новоставцях - збудовано церкву Івана Милостивого. А в кінці ХІХ століття, під час ревізії храмів, комісія в акті огляду записала, що дерев'яна церква, побудована в 1713 році, як і її дзвінниця, дуже старі. При ній у 1882 році було започатковано церковно-приходську школу для дітей.
За переказами, що дійшли до наших днів, Новоставці кілька разів продавалися і перепродувалися разом з населенням. У кінці ХІХ століття вони потрапили до поміщицької родини на прізвище Гіль.
З вересня 1920 року Новоставці надовго захопили поляки. На початку липня 1941 року селом заволоділи німці. Під час війни Німеччини з Радянським Союзом, більше 20 молодих людей влилося до загонів військ УПА. Після війни в селі відбулася колективізація. Було організовано колгосп імені Фрунзе та "17 вересня". У 1952 році їх об'єднали в один, назвавши іменем Дзержинського. Колгосп в Новоставцях розбудовувався до 1959 року, коли його об'єднали з укрупненим "Зоря комунізму". Згодом колгосп перетворили у сільськогосподарське підприємство "Зоря". А пізніше, від'єдналися від Бугрина, назвавши своє колективне господарство "Новоставецьке".
На 2000 рік у Новоставцях було 227 селянських дворів, населення 470 чол. Село входило до складу Бугринської сільради.