Малинівські диво-кургани
Поблизу Малинівки, в напрямі Садового, дивляться в небо
два кургани. Колись їх оперезував рів. За ровом,
поблизу курганів, ніхто з місцевих худобу не пас. Навпаки, щороку сюди вирушав
сільський хресний хід.
Майже двадцять літ тому наказом тодішнього голови
колгоспу Адама Іваненка пагорби уже зрівнювали з землею. Але вони знову на
місці. Як зрештою, і повинні бути. Щодо останків полеглих, то їх селяни
перепоховали у таємних місцях. На жаль, тих, хто це зробив, уже немає в живих.
Так от, на одному із зазначених курганів колись стояв
колодязь, а просто льох, оскільки майже все було завалено землею та поросло
травою. Майже, бо невеличка дірка таки позирала своїм чорним оком у голубінь. А
раз так, то сільські хлопці, які сюди приходили, не втримувались і жбурляли в
отвір камінці, чекаючи, поки ті впадуть на дно.
Інколи діти кидали і свої кашкети. Але вони не падали
вниз, а під дією якоїсь невідомої сили вилітали назад. Це можуть підтвердити
Арсен Невірковіць,
Василь Мазурець та інші старожили. А ще вони
переказували, що у давнину в підземеллі ховалось козацьке військо. Потім
диво-схованка закрилась і стала чекати на відважного лицаря. Як він прийде,
двері знов відчиняться, і витязь візьме в руки чарівну зброю, аби захистити
Україну.
Та повернімось до дійсності. Літ п’ятнадцять тому
громадянин США Федір Шандрук на свої кошти захотів
відкопати зазначений льох. Але власті цього не дозволили...
Меню
