Ѕуккросинг (англ. bookcrossing, ≥нод≥ "книговоротФ) Ч хоб≥ ≥ громадський рух, що д≥Ї за принципом соц≥альних мереж ≥ близький до флешмобу. ÷е процес зв≥льненн¤ книг. Ћюдина, прочитавши книгу, залишаЇ ("зв≥льн¤ЇФ) њњ у громадському м≥сц≥ (парк, кафе, поњзд, станц≥¤ метро) дл¤ того, щоб ≥нша, випадкова людина могла цю книгу знайти ≥ прочитати. ¬она у свою чергу повинна повторити процес. —л≥дкуванн¤ за "мандр≥вкоюФ книги зд≥йснюЇтьс¤ через спец≥альн≥ сайти в ≤нтернет≥.
–ух ц≥лком демократичний, тематика л≥тератури не обмежуЇтьс¤. ™дина умова Ц ¤кщо ти вже вз¤в книжку, повинен знову в≥дпустити њњ, щоб вона знайшла соб≥ нового читача.
ѕершим оф≥ц≥йним буккросером став американець. ” 2001 ≥нтернет-технолог –он ’орнбекер на одному ≥з сайт≥ прочитав про систему циркул¤ц≥њ по всьому св≥ту залишених фотоапарат≥в ≥ вир≥шив повторити це з книгами. ¬≥н перший залишив 20 книг у хол≥ свого готелю. ј за п≥вроку на сайт≥ ’орнбекера було зареЇстровано вже 300 актив≥ст≥в, ¤к≥ Ђв≥дпускалиї своњ книги у подорожЕ
Ѕуккросинг попул¤рний у —Ўј та крањнах «ах≥дноњ ™вропи. Ќайб≥льшу попул¤рн≥сть в≥н завоював в ≤тал≥њ. ¬ ≥тал≥йському буккросингу, що називаЇтьс¤ по-≥тал≥йськи PassaLibro, беруть участь нав≥ть серйозн≥ орган≥зац≥њ. Ќаприклад, влада ‘лоренц≥њ подарувала руху 4000 книг, ¤к≥ були розповсюджен≥ по ринках м≥ста та буд≥вл≥ мер≥њ. « ≤тал≥њ буккросинг проник ≥ до ‘ранц≥њ. √оловний винуватець цього Ч директор флорент≥йського книжкового магазину Leggere per due, що маЇ ф≥л≥ю в ѕариж≥, ƒженнаро апуано. "ќф≥ц≥йноФ операц≥¤ стартувала в березн≥ 2003 року на —алон≥ книги в ѕариж≥, де було "розс≥¤ноФ 2000 книг.
Ќе оминув рух й ”крањну. ѕроте сьогодн≥ в≥н т≥льки набираЇ оберт≥в, наприклад, у иЇв≥, Ћьвов≥, ƒн≥пропетровську, ’арков≥, –≥вному.
¬перше в √ощанському район≥ започатковано буккросинг у вигл¤д≥ поличок в≥льноњ книги в ÷ентральн≥й районн≥й б≥бл≥отец≥ та ÷ентральн≥й районн≥й б≥бл≥отец≥ дл¤ д≥тей.
¬с≥ новини
ћеню
