√оловна

ѕро нас

Ѕ≥бл≥отеки району

Ќаш край √ощанщина

“уристичний маршрут √ощаншини

¬≥ртуальна виставка

≤нформац≥йн≥ ресурси

Ѕ≥бл≥отечному фах≥вцю

≈лектронн≥ каталоги

 орисн≥ сайти

Ќевпинно плине час, зм≥нюючи наше житт¤, «емлю, навколишнЇ середовище. ÷≥ зм≥ни впливають ≥ на духовний св≥т людства, ¤кий ≥ на сьогодн≥шн≥й день т≥сно пов'¤заний з книгою. јле в ус≥ часи, в пер≥од≥ пол≥тичних, економ≥чних, революц≥йних скрут, зм≥н б≥бл≥отеки виконували важливу м≥с≥ю - були дзеркалом ≥ пам'¤ттю народу, держави, центрами њњ духовност≥.

√ощанська районна б≥бл≥отека не була осторонь в≥д тих под≥й, що розвивались в межах нашого рег≥ону ≥ була джерелом знань, культури, просв≥тництва, центром рег≥ональноњ ≥нформац≥њ.

ѕерша згадка у л≥тописах про √ощу датуЇтьс¤ 1152 роком. ¬ глибоку давнину велик≥ Ћитовськ≥ кн¤з≥ подарували землю по р≥чц≥ √оринь м≥ж  орцем ≥ ќстрогом хрещеному магометанину ћурз≥ -  ирдей - ’ому. ¬≥н в≥дзначивс¤ своЇю неаби¤кою хоробр≥стю в битвах з хрестоносц¤ми, потрапив у полон, згодом опинивс¤ у ‘ранц≥њ, де за подвиги був пожалуваний французьким королем двор¤нським титулом, отримав св≥й герб - "три л≥л≥њ". ѕ≥зн≥ше ћурза- ирдей потрапл¤Ї в Ћитву, на ¬олинь, ≥ прот¤гом 14-17 ст. його р≥д згадуЇтьс¤ в ≥стор≥њ ¤к √≥йськ≥, √отськ≥, а згодом, ¤к √ойськ≥, ¤к≥ були осв≥ченими людьми. ¬они п≥дтримували православну украњнську церкву, засновували монастир≥ ≥ заклади осв≥ти.

¬ 1639 роц≥ кн¤гинею ≤риною (–еі≥ною) —оломирецькою з родини √ойських був заснований √ощанський ћихайл≥вський монастир, при ¤кому д≥¤ла школа. ѕри монастир≥ функц≥онувала досить ц≥кава ≥ багата б≥бл≥отека. Ќа жаль, опис книг не залишивс¤. ¬≥домо т≥льки, що в 1816 книги з √ощанського монастир¤ були вз¤т≥ в ќстрозьку сем≥нар≥ю, ¤ка неодноразово в склад≥ ѕреображенського монастир¤ п≥ддавалась пожежам. ѕожежа 1821 року остаточно з≥псувала монастирськ≥ будови, а тому монастир був л≥кв≥дований. ќтже, б≥бл≥отека була також розкрадена ≥ зруйнована, а книги, ¤к≥ належали √ощанськ≥й ¬ищ≥й ѕравославн≥й школ≥, до цього часу нев≥домо чи залишились ≥ де знаход¤тьс¤. ¬≥домо лише, що дек≥лька книг належало ќстрозькому краЇзнавчому музею (нин≥ ќстрозька академ≥¤) ≥ стали р≥дк≥сними експонатами культури 16-17 ст.

ѕрот¤гом 18 ст. при √ощанському монастир≥ ≥снувала школа, де викладали риторику, поетику ф≥лософ≥ю.

19 ст. - культурно-осв≥тн≥й р≥вень населенн¤ дуже низький. ¬ √ощ≥ працювала с≥льська школа, в≥дкрита в 1842 роц≥. ¬ 1872 роц≥ в≥дкрилос¤ однокласне училище, де вчилис¤ д≥ти заможних сел¤н волост≥. ” м≥ст≥ не було б≥бл≥отеки ≥ н≥¤ких ≥нших культурно-осв≥тн≥х заклад≥в. ™дине м≥сце, де збиралис¤ сел¤ни, була чайна, заснована в 1905 роц≥, власник ¤коњ передплачував дешев≥ газети ≥ журнали.

¬ лютому 1940 року видана постанова бюро –овенського обкому  √ (б) ”крањни є 28 "ѕро орган≥зац≥ю б≥бл≥отек в област≥". ¬ √ощ≥ була створена б≥бл≥отека, але на жаль, друга св≥това в≥йна перервала вс≥ мирн≥ плани ≥ б≥бл≥отека, ¤к ≥ школа, була знищена ≥ пограбована.

¬ н≥ч на 19 с≥чн¤ 1944 року гощу визволили в≥д н≥мецько-фашистських загарбник≥в частини 112-њ стр≥лецькоњ див≥з≥њ 13-њ арм≥њ. ¬≥дразу ж п≥сл¤ визволенн¤ в≥дновили роботу райком парт≥њ, райвиконком та с≥льська рада, почала виходити районна газета "ѕ≥д прапором —тал≥на", а пот≥м вона мала назву "–ад¤нське житт¤", нин≥ - "–≥дний край", налагоджувалась робота шк≥л ≥ культурно-осв≥тн≥х заклад≥в.

ѕершим орган≥затором новоњ √ощанськоњ районноњ б≥бл≥отеки стала в лютому 1947 роц≥ «ахарчук Ќад≥¤ ћиколањвна. ÷е була дерев'¤на хата-читальн¤, ¤ка знаходилась на площ≥ —тал≥на (нин≥ вулиц¤ «астав'¤). –ан≥ше тут було прим≥щенн¤ райнарткаб≥нету ≥ складалос¤ воно з одн≥Їњ к≥мнати 25 м² . ‘онд також починавс¤ з дек≥лькох дес¤тк≥в книг, ¤к≥ по крих≥тц≥ збирала Ќад≥¤ ћиколањвна в≥д людей райцентру, навколишн≥х с≥л, колишн≥х республ≥к —–—–, обласних б≥бл≥отек. —л≥д в≥ддати належне Ќад≥њ ћиколањвн≥ , ¤ка багато зусиль приложила, щоб зберегти ≥ по одн≥й Ц дв≥ книжки, по крих≥тц≥ поповнити б≥бл≥отечний фонд. ƒопомагала њй у цьому њњ сестра - «ахарчук ћар≥¤ ћиколањвна, ¤ка працювала техпрац≥вником б≥бл≥отеки. ÷е був складний пер≥од п≥сл¤воЇнного часу.  адри в≥дсутн≥, прим≥щенн¤ не опалювалось, тому м≥н¤лос¤ ≥ прим≥щенн¤ ≥ кадри.

« 1950 року по 1956 р≥к зав≥дуючою районною б≥бл≥отекою була √речинська (јлЇндра) Ќатал≥¤  ≥рсан≥вна, випускниц¤ ƒубн≥вського культосв≥тнього техн≥куму, ¤ка в червн≥ 1956 року була призначена б≥бл≥отекарем районноњ дит¤чоњ б≥бл≥отеки, де працювала до 1971 року. ¬ 1950 роц≥ в б≥бл≥отец≥ був вид≥лений дит¤чий в≥дд≥л, ¤кий очолювала Ѕлонська ћар≥¤ ќлександр≥вна. ј в 1953 роц≥ райб≥бл≥отека була под≥лена на дит¤чу ≥ масову. Ќа жаль, зг≥дно Ќаказу ”правл≥нн¤ культури по –овенськ≥й област≥ в≥д 07.01.1960 року вс≥ документи, починаючи з 1944 року ≥ к≥нчаючи 1956 роком були спален≥. Ѕ≥бл≥отечн≥ кадри весь час м≥н¤лис¤. «а цей пер≥од у райб≥бл≥отец≥ працювали: -Ћ≥тв≥нчук ћ.ѕ. та √ерасимчук ѕ.я. (40-≥ роки);
- исильчук √. - зав. "хатою-читальнею"
-Ѕлонська ћ.ќ. - зав. районною б≥бл≥отекою, зав. дит¤чою б≥бл≥отекою;
- олесник Ћ.ћ. - зав. пересувним фондом;
-√речинська Ќ. . - зав. районною б≥бл≥отекою (п≥зн≥ше б≥бл≥отекар дит¤чоњ б≥бл≥отеки);
-—≥денко ¬.—. - зав. районною б≥бл≥отекою;
-Ѕорисюк ¬. ј. - зав. пересувним фондом;
-—амончик Ћ. - методист;
-«абот≥на —.ћ. - зав. районною б≥бл≥отекою;
-√орбатовська —.√. - б≥бл≥отекар районноњ б≥бл≥отеки;
-–имарець ¬.ј. - зав. читальним залом.

¬ 1959 роц≥ райб≥бл≥отека отримала нове прим≥щенн¤, загальною площею 80 м². ѕри б≥бл≥отец≥ д≥¤ло 2 пересувки, працювало три б≥бл≥отечн≥ прац≥вники: зав. райб≥бл≥отекою, один методист ≥ один б≥бл≥отекар.

—таном на 01.01.1960 року в √ощанському район≥, кр≥м районноњ масовоњ б≥бл≥отеки ≥ районноњ дит¤чоњ б≥бл≥отеки, працювало ще 38 с≥льських б≥бл≥отек, 4 приклубних,2 профсп≥лков≥ ≥ 12 шк≥льних б≥бл≥отек. ¬сього по району функц≥онувало 45 пересувок. ‘онд районноњ б≥бл≥отекиbvстановив 5585 прим≥рник≥в ≥ фонд дит¤чоњ - 10825 прим≥рник≥в; б≥бл≥отеки нараховували 224394 книги; приклубн≥ - 7020 прим≥рник≥в; профсп≥лков≥ - 6301 прим≥рник.

 ≥льк≥сть читач≥в: в районн≥й б≥бл≥отец≥ - 736 чол., в дит¤ч≥й б≥бл≥отец≥ - 826 чол., в с≥льських б≥бл≥отеках - 16672 чол., в приклубних - 843 чол., в профсп≥лкових - 684 чол.

 ниговидача: в районн≥й б≥бл≥отец≥ - 13903 прим., в дит¤ч≥й б≥бл≥отец≥ - 244875 прим., в профсп≥лкових б≥бл≥отеках - 8761 прим., в приклубних б≥бл≥отеках - 12272 прим., в с≥льських б≥бл≥отеках - 366691 прим.

¬ районн≥й б≥бл≥отец≥ був запроваджений в≥льний доступ до книг, читач≥ мали можлив≥сть користуватис¤ ћЅј, за допомогою ¤кого замовл¤лис¤ книги в республ≥канський б≥бл≥отец≥ ≥м.  ѕ–— та в ƒержавн≥й ≥сторичн≥й б≥бл≥отец≥, а також в ≥нших б≥бл≥отеках, ¤к≥ знаходились на територ≥њ колишнього –ад¤нського —оюзу. ѕослугами ћЅј користувались ≥ дв≥ с≥льськ≥ б≥бл≥отеки: с. √орбак≥в та с. “учин.

¬≥льний доступ до книг був запроваджений ще в≥њ с≥льських б≥бл≥отеках. ¬ районн≥й б≥бл≥отец≥ д≥¤ли алфав≥тний ≥ систематичний каталоги. јлфав≥тний каталог був створений в≥њ с≥льських б≥бл≥отеках; систематичний каталог д≥¤в в 27 с≥льських б≥бл≥отеках.

’орошу оц≥нку заслуговувала орган≥зац≥йно-методична робота з прац≥вниками с≥льських б≥бл≥отек, в ход≥ ¤коњ провод¤тьс¤ сем≥нари ≥ наради; зд≥йснюютьс¤ вињзди в с≥льськ≥ б≥бл≥отеки дл¤ наданн¤ методичноњ допомоги та перев≥рки роботи б≥бл≥отек. ќсновним джерелом укомплектуванн¤ фонд≥в вс≥х б≥бл≥отек був –овенський б≥бл≥отечний колектор. ¬ районн≥й б≥бл≥отец≥ проводитьс¤ р¤д масових заход≥в, ¤к≥ в основному присв¤чувались пропаганд≥ р≥шень ≥ план≥в  ѕ–—. ¬се це мало ц≥кавило читач≥в, тому б≥бл≥отечн≥ прац≥вники намагалис¤ включати в своњ плани масов≥ заходи, ¤к≥ з задоволенн¤м в≥дв≥дував масовий читач. Ќа жаль, так≥ заходи часто-густо не ф≥ксувалис¤. „ерез погане опаленн¤ прим≥щенн¤ майже весь фонд райб≥бл≥отеки був заражений грибком.

7 с≥чн¤ 1960 року за Ќаказом є 6 ”правл≥нн¤ культури по –овенськ≥й област≥, щоб запоб≥гти перенесенню грибка в нове прим≥щенн¤, ¤ке отримала б≥бл≥отека по вул.  омун≥стичн≥й 19 (площа 520 м ), була створена ком≥с≥¤ дл¤ списанн¤ книг. «г≥дно документ≥в ц≥Їњ ком≥с≥њ майже вс≥ книги було вилучено ≥ здано в макулатуру, лише 1200 прим≥рник≥в було перенесено в нове прим≥щенн¤. ѕот≥м фонд районноњ б≥бл≥отеки почали поновлювати дублетною л≥тературою з с≥льських та обласноњ б≥бл≥отек.

¬ 1961 роц≥ вводитьс¤ ще одна одиниц¤ - зав. читальним залом, ¤ку об≥йн¤ла –имарець ¬алентина јндр≥њвна. «ав. районною б≥бл≥отекою працювала “ишк≥вська √.—., методистом - ћузичук ћ.Ќ., б≥бл≥отекарем - √орбатовська —.√. Ѕ≥льше уваги звертаЇтьс¤ на ≥ндив≥дуальне кер≥вництво читанн¤м. ѕочали складати плани читанн¤. јктивна робота ведетьс¤ в б≥бл≥отец≥ по† розширенню дов≥дкового-б≥бл≥ограф≥чного апарату, основна увага надаЇтьс¤ ƒ¬≤, введена краЇзнавча картотека, складаютьс¤ усн≥ та письмов≥ дов≥дки. —еред масових заход≥в вид≥л¤ютьс¤ голосн≥ читки ≥ бес≥ди, оформл¤ютьс¤ тематичн≥ виставки ≥ б≥бл≥отечн≥ плакати. —творена картотека читацького проф≥лю, оформл¤ютьс¤ стенди "≤ндив≥дуальне кер≥вництво читанн¤м" та " ер≥вництво читанн¤м", орган≥зована б≥бл≥отечна рада з 11 чолов≥к.

¬ 1963 роц≥ в≥дбуваЇтьс¤ об'Їднанн¤ трьох район≥в √ощанського,  орецького та ќстрозького в один √ощанський методичний район. Ќа цей пер≥од в районн≥й б≥бл≥отец≥ працювало 6 чолов≥к. ” цей пер≥од б≥бл≥отека працюЇ з продовженим робочим днем ≥ без вих≥дних. ќсоблива увага звертаЇтьс¤ на комплектуванн¤ б≥бл≥отек з питань передового досв≥ду. «д≥йснюютьс¤ подв≥рн≥ обходи дл¤ залученн¤ читач≥в за допомогою актив≥ст≥в.

√ощанська районна б≥бл≥отека укомплектована ƒ¬ј, в ¤кому зосереджен≥ основн≥ виданн¤ твор≥в класик≥в марксизму-лен≥н≥зму, зб≥рники партдокумент≥в , енциклопед≥њ, словники ≥ б≥бл≥ограф≥чн≥ пос≥бники. ¬ б≥бл≥отец≥ створено ≥ пост≥йно поновлюЇтьс¤ 12 тематичних картотек та картотека художн≥х твор≥в, надрукованих в газетах ≥ журналах. ѕропаганда книги пов'¤зуЇтьс¤ з житт¤м району, села, виробництвом. ѕровод¤тьс¤ читацьк≥ конференц≥њ на р≥зн≥ теми та тематичн≥ вечори, присв¤чен≥ ƒню ѕеремоги, возз'Їднанню ”крањни з –ос≥Їю та ≥нше.

—кладаютьс¤ плани читанн¤ - ≥ндив≥дуальн≥ та групов≥, на читацьких формул¤рах пишутьс¤ зам≥тки про той чи ≥нший ≥нтерес читача. —кладаютьс¤ усн≥ та письмов≥ б≥бл≥ограф≥чн≥ дов≥дки. ѕропагуЇтьс¤ галузева л≥тература, у планах - зв≥тах вона р≥вн¤Їтьс¤ майже на 50 % ус≥Їњ книговидач≥. ¬елика увага в робот≥ масовоњ б≥бл≥отеки прид≥л¤Їтьс¤ питанню охопленн¤ книгою вс≥х с≥мей.

¬ 1969 роц≥ в≥дбулос¤ роз'Їднанн¤ район≥в. «нову √ощанський район був под≥лений на  орецький, ќстрозький ≥ √ощанський. Ќа пер≥од 1970 року районна б≥бл≥отека обслуговувала 1804 читача ≥ фонд становив - 23247 книг; книговидача - 36785 прим≥рник≥в. ¬сього по району читач≥в - 45960; фонд - 789211 книг; книговидача -932465 прим≥рник≥в. ћайже у вс≥х б≥бл≥отеках району був запроваджений в≥льний доступ до книг.

« 1971 року зав. районною б≥бл≥отекою стала  озловська Ќ., а в 1973 р. - ™вчук ™.Ћ., з 1974 р. - ћузичук ≈.Ќ. Ќа абонемент≥ з 1973 року працювала ‘едорчук Ќад≥¤ ≤ван≥вна.

¬с¤ робота з книгою проводилась за такими напр¤мками - пропаганда твор≥в Ћен≥на, комун≥стичне, патр≥отичне ≥нтернац≥ональне вихованн¤ читач≥в, трудове, правове, естетичне вихованн¤, краЇзнавча робота.

” 1974 роц≥ була прийн¤та ѕостанова ”   ѕ–—: "ѕро п≥двищенн¤ рол≥ б≥бл≥отек в комун≥стичному вихованн≥ труд¤щих ≥ Ќ““". ¬ зв'¤зку з цим ”  ѕарт≥њ доручив –ад≥ ћ≥н≥стр≥в союзних республ≥к, обласним виконкомом –ад депутат≥в труд¤щих провести в 1974 - 1980 рр. централ≥зац≥ю масових б≥бл≥отек Їдиноњ системи з Їдиним книжковим фондом.

¬ 1977 роц≥ в √ощанському район≥ була розпочата робота над зведеним ј  вс≥х б≥бл≥отек району, а з 3 лютого 1978 року створена √ощанська ÷Ѕ—, директором ¤коњ стала ћузичук ™.Ќ., а заступником директора по робот≥ з д≥тьми -  алюх ј.—.

√ощанська ÷Ѕ— включала: √ощанську центральну районну б≥бл≥отеку, √ощанську районну б≥бл≥отеку дл¤ д≥тей, “учинську с≥льську б≥бл≥отеку дл¤ д≥тей ≥ 62 с≥льськ≥ б≥бл≥отеки. ¬сього в систем≥ працювало 77 б≥бл≥отекар≥в, з них - 17 в районн≥й б≥бл≥отец≥.

–айонна б≥бл≥отека под≥л¤лась на:
- в≥дд≥л обслуговуванн¤ читач≥в (абонемент ≥ читальний зал);
- в≥дд≥л комплектуванн¤ та обробки л≥тератури;
- методично-б≥бл≥ограф≥чний в≥дд≥л;
- в≥дд≥л орган≥зац≥њ ≥ використанн¤ Їдиного книжкового фонду.

Ќа пер≥од 1980 року 2300 читач≥в обслуговувалось в районн≥й б≥бл≥отец≥, що в пор≥вн¤нн≥ з 1970 роком зб≥льшено на 500 чолов≥к; книговидача становила в районн≥й б≥бл≥отец≥ - 47000 книг; в ф≥л≥алах - 74200. ‘онд райб≥бл≥отеки нараховував 36726 книг, що в пор≥вн¤нн≥ з 1970 роком зб≥льшивс¤ на 13500 прим≥рник≥в. ¬ ф≥л≥алах фонд становив 552971 прим≥рник, а в дит¤ч≥й б≥бл≥отец≥ - 29809 книг.

Ѕ≥бл≥отеки почали тримати т≥сний зв'¤зок з трудовими колективами р≥зних орган≥зац≥й, краще стали ≥нформуватис¤ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, передовий досв≥д. ѕокращивс¤ матер≥альний стан б≥бл≥отек. ћайже в кожн≥й б≥бл≥отец≥ був програвати, д≥апроектор, а в великих б≥бл≥отеках - телев≥зор. ѕридбан≥ нов≥ столи, ст≥льц≥, стелаж≥ ≥ ≥нший б≥бл≥отечний ≥нвентар. Ќа пер≥од 1985 року в √ощанському район≥ працювало 55 б≥бл≥отек з книжковим фондом понад 685000 прим≥рник≥в.

Ѕ≥бл≥отечною книгою було охоплено 88,1 % населенн¤ √ощанського району, що становить 40004 читача. ¬ масов≥й робот≥ в≥дбуваЇтьс¤ пожвавленн¤. ќсоблива увага звертаЇтьс¤ на пропаганду л≥тератури до 60-р≥чч¤ утворенн¤ —–—–. ѕровод¤тьс¤ тижн≥ союзних республ≥к. «вертаЇтьс¤ увага на патр≥отичне та ≥нтернац≥ональне вихованн¤, пропаганда сусп≥льно-пол≥тичноњ, природничонауковоњ та естетичноњ л≥тератури.

Ќа вищий р≥вень п≥дноситьс¤ дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чне та ≥нформац≥йне обслуговуванн¤ читач≥в, а також кер≥вництво читанн¤м. «апроваджен≥ соц≥ал≥стичн≥ змаганн¤ м≥ж районами. ѕрац≥вники культосв≥тн≥х заклад≥в √ощанського району змагалис¤ з прац≥вниками культосв≥тн≥х заклад≥в «долбун≥вського району, проводилис¤ естафети до знаменних юв≥лейних дат в район≥ ≥ м≥ж районами, ¤к≥ змагалис¤ м≥ж собою. ¬ √ощанському район≥ вперше запроваджена трибуна передового досв≥ду, школа молодого методиста, а в центральн≥й районн≥й б≥бл≥отец≥ впроваджений бригадний абонемент (з прац≥вниками зв'¤зку). ¬веден≥ нов≥ форми: уроки миру, уроки мужност≥, прем'Їри нових книг, дн≥ правовоњ л≥тератури, економ≥чних читань, уроки трудовоњ слави, тощо. ѕ≥сл¤ централ≥зац≥њ важлива роль належить дов≥дково-≥нформац≥йн≥й робот≥. ¬ систем≥ було створено 18 дов≥дково-≥нформац≥йних фонд≥в, ¤к≥ розм≥щен≥ у центральних садибах колгосп≥в та радгосп≥в. ƒ≤‘» систематично поповнюютьс¤ через обласний б≥бколектор , органи Ќ“≤ та б≥бл≥отеки. ѕровод¤тьс¤ дн≥ спец≥ал≥ста, дн≥ ≥нформац≥њ, ≥нформац≥йн≥ огл¤ди л≥тератури.

ѕров≥дними б≥бл≥отеками √ощанськоњ ÷Ѕ— стали б≥бл≥отеки таких с≥л: с. Ѕабин (зав. б≥бл≥отекою —авчук √.ћ.), с. —имон≥в (зав. б≥бл≥отекою ¬асилишина Ќ.–.), с. ѕос¤гва ( зав. б≥бл≥отекою Ћ¤щук √.ј.), с.  урозвани (зав. б≥бл≥отекою «ањка √.–.), с. Ѕугрин (зав. б≥бл≥отекою Ћ≥щук —.—.), с. “учин (зав. б≥бл≥отекою Ќазаревич ћ.‘.), с. —адове (зав. б≥бл≥отекою ƒжус ћ.ѕ.), с. „удниц¤ (зав. б≥бл≥отекою ‘урман ќ.¬.).

Ќа пер≥од 1990 року в ÷Ѕ— працюЇ 11 чолов≥к з вищою осв≥тою, в т.ч. в районн≥й - 7. ¬сього охоплено книгою дорослого населенн¤ 69 %; д≥тей - 100 %; створено 17 клуб≥в за ≥нтересами; 4 бригадн≥ абонементи. ¬ с≥льських б≥бл≥отеках ввод¤тьс¤ платн≥ послуги: в ÷–Ѕ проводитьс¤ продаж книжок з обм≥нного фонду. ¬ б≥бл≥отец≥ с.  раснос≥лл¤ д≥Ї гурток "«атишок", а в б≥бл≥отец≥ с. урозвани -"√осподарочка". ¬ ÷–Ѕ д≥Ї - "Ўкола молодого б≥бл≥отекар¤", "Ўкола методиста", "“рибуна передового досв≥ду".

¬загал≥, пер≥од 1985 - 1992 рр. в≥дзначаЇтьс¤ перебудовними процесами в ус≥х напр¤мках д≥¤льност≥ б≥бл≥отек. Ѕагато л≥тератури вилучаЇтьс¤ з фонд≥в б≥бл≥отек, ¤к застар≥лоњ за зм≥стом. ƒублетна передаЇтьс¤ у в≥дд≥л збереженн¤ та використанн¤ б≥бл≥отечного фонду дл¤ розприд≥ленн¤ м≥ж б≥бл≥отеками ≥нших систем ≥ в≥дд≥л≥в.

¬ 1991 роц≥ проведено пере≥нвентаризац≥Їю б≥бл≥отечного фонду, запроваджуютьс¤ в житт¤ нов≥ звичањ та обр¤ди (ран≥ше забут≥), в≥дроджуЇтьс¤ духовн≥сть, тощо.

ѕо пропаганд≥ книги провод¤тьс¤ так≥ масов≥ заходи: уроки народознавства, вечори украњнськоњ п≥сн≥, дискус≥њ, д≥алоги, дн≥ птах≥в, уроки ≥стор≥њ, уроки пам'¤т≥, дн≥ милосерд¤, гри-мандри, виставки-дискус≥њ, вечори-спогади, св¤та с≥л. ѕри б≥бл≥отеках створюютьс¤ клуби с≥мейного читанн¤.

Ќа пер≥од 1994 року фонд √ощанськоњ ÷Ѕ— нараховував 453519 прим≥рник≥в.

¬ивчаЇтьс¤ у комплектуванн¤ фонду з питань мистецтва ≥ використанн¤ ќ¬, з питань св≥товоњ л≥тератури. ” вивченн≥ фонду прийн¤ло участь 30 б≥бл≥отек.

Ўтат ÷–Ѕ, у зв'¤зку ≥з зменшенн¤м надходжень книг, скорочуЇтьс¤ на 2 одиниц≥. Ќа книги обм≥нного фонду створений ј . ќрган≥зац≥йно-методичний та орган≥зац≥йно-≥нформац≥йний в≥дд≥л ÷–Ѕ под≥л¤Їтьс¤ на: сектор орган≥зац≥йно-методичноњ роботи; сектор орган≥зац≥йно-б≥бл≥ограф≥чноњ роботи; сектор масовоњ роботи.

ѕри в≥дд≥л≥ обслуговуванн¤ д≥Ї сектор краЇзнавства та мистецтва. ўом≥с¤чно, сп≥льно з районним об'Їднанн¤м культури ≥ дозв≥лл¤, випускаЇтьс¤ стор≥нка "—в≥точ культури" в районн≥й газет≥ "–≥дний край", де друкуютьс¤ матер≥али з досв≥ду роботи заклад≥в культури ≥ б≥бл≥отек. ÷¤ стор≥нка готуЇтьс¤, випускаЇтьс¤ ≥ по сьогодн≥шн≥й день.

¬ районн≥й б≥бл≥отец≥ створена —в≥тлиц¤, де експонуютьс¤ вироби народних ум≥льц≥в, майже у вс≥х с≥льських б≥бл≥отеках д≥ють куточки народознавства.

¬ 1995 роц≥ при районн≥й б≥бл≥отец≥ створене любительське об'Їднанн¤ " >ѕогорина ", а також  луб " раЇзнавець", ¤кий д≥Ї ≥ по сьогодн≥. ÷ей клуб створений з метою пропаганди краЇзнавчоњ л≥тератури, а також дл¤ з≥бранн¤ матер≥ал≥в про ≥стор≥ю нашого краю, ¤ка Ї досить багатою ≥ ц≥кавою. „лени клубу " раЇзнавець" збирають газетн≥ матер≥али про м≥сцевих жител≥в та ≥сторичн≥ под≥њ √ощанщини .

Ќа основ≥ цих матер≥ал≥в виготовлено 2 альбоми "≤стор≥¤ нашого краю": ≤ частина - ≤стор≥¤ √ощ≥ (пер≥од до 1917 року) 11 частина - ≤стор≥¤ √ощ≥ (пер≥од з 1917 року до наших дн≥в).

¬ районн≥й газет≥ друкуютьс¤ раз у два м≥с¤ц≥ стор≥нка " раЇзнавець", ¤ка стала улюбленою дл¤ багатьох гощанц≥в.

 луб " раЇзнавець" приймав участь у обласному зональному конкурс≥ любительських об'Їднань, де був в≥дзначений под¤кою. ¬ читальному зал≥ б≥бл≥отеки часто провод¤тьс¤ зас≥данн¤ л≥тературно-мистецького клубу "¬еселка", що д≥Ї при редакц≥њ газети "–≥дний край". >

¬ 2001 роц≥ в районн≥й б≥бл≥отец≥ в≥дбулос¤ зм≥ни в њњ кер≥вництв≥: в жовтн≥ цього року директором √ощанськоњ районноњ б≥бл≥отеки була призначена яремчук ќксана ¬асил≥вна, ¤ка з 3 вересн¤ по 16 жовтн¤ 2001 року працювала пров≥дним б≥бл≥отекарем ц≥Їњ б≥бл≥отеки. ÷им же наказом ћузичук ≈м≥л≥Їю Ќург≥¤з≥вну було зв≥льнено в≥д обов'¤зк≥в директора б≥бл≥отеки ≥ призначено на посаду пров≥дного методиста.

«араз, в наш складний час, час економ≥чних зм≥н у сусп≥льств≥, б≥бл≥отекам надаЇтьс¤ роль культурно-≥нформац≥йних центр≥в.  нигозб≥рн≥ району спр¤мовують своњ зусилл¤ на забезпеченн¤ ≥нтеграц≥њ в св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р, надають ≥нформац≥йн≥ послуги владним, п≥дприЇмницьким структурам, виробничим та комерц≥йним орган≥зац≥¤м, д≥ловим люд¤м, зд≥йснюють ≥нформац≥йне забезпеченн¤ навчально-виховного процесу. ¬иход¤чи з цих навчальних проблем, в √ощанськ≥й районн≥й б≥бл≥отец≥ функц≥онуЇ ѕубл≥чний центр рег≥ональноњ ≥нформац≥њ, за допомогою ¤кого населенн¤ району отримуЇ ≥нформац≥ю ¤к щодо р≥шень законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади, так ≥ з питань культури економ≥ки, ф≥нанс≥в ≥ банк≥вськоњ справи, охорони здоров'¤, соц≥ального захисту. ћета цього центру - не т≥льки надавати в≥льний доступ населенню до ≥нформац≥йних ресурс≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також створювати умови дл¤ сп≥лкуванн¤ влади з населенн¤м.

ѕод≥бн≥ центри рег≥ональноњ ≥нформац≥њ створюютьс¤ ≥ уже д≥ють при с≥льських б≥бл≥отеках.

¬ 2002 роц≥ в √ощанському район≥ проведено реорган≥зац≥ю б≥бл≥отечноњ системи на основ≥ розпор¤дженн¤ райдержадм≥н≥страц≥њ є 471 в≥д 14.11.2001 року та наказу в≥дд≥лу культури є 48 в≥д 25.12.2001 року в централ≥зовану систему публ≥чно-шк≥льних б≥бл≥отек. ÷е означаЇ, що публ≥чн≥ та шк≥льн≥ б≥бл≥отеки нин≥ об'Їднано. “аким чином, √ощанська централ≥зована система публ≥чно-шк≥льних б≥бл≥отек нараховуЇ 47 публ≥чно-шк≥льних книгозб≥рень. ≤з 64 населених пункт≥в району 21 - маЇ нестандартн≥ форми обслуговуванн¤ ≥ 43 - стац≥онарн≥ б≥бл≥отеки. ƒо нестац≥онарних форм обслуговуванн¤ належать 4 б≥бл≥отечн≥ пункти з пост≥йним фондом, з б≥бл≥отечн≥ пункти з тимчасовим фондом та 14 книгоношень.

Ќа даний час в книгозб≥рн¤х системи зайн¤т≥ 67 прац≥вник≥в, в т.ч. з вищою осв≥тою - 20 чол. ≥ 37 чол. - з середньою спец≥альною.

¬насл≥док реорган≥зац≥њ в б≥бл≥отеки, системи передано 237023 прим≥рники книг, з них - 71722 прим≥рника - п≥дручники. “≥льки за 2002 р≥к до публ≥чно-шк≥льних б≥бл≥отек над≥йшло 11340 п≥дручник≥в.

Ќа 2004 р≥к дл¤ книгозб≥рень системи передплачено 29 назв пер≥одичних видань (12 газет та 17 журнал≥в) на суму 2725 грн.13 коп. ј на с≥льську б≥бл≥отеку в середньому передплачено по 3 пер≥одичн≥ виданн¤.

Ќа даний пер≥од б≥бл≥отека нараховуЇ 24741 книгу; обслуговуЇ 3000 читач≥в; книговидача становить б≥льше 62000 прим≥рник≥в. –айонна б≥бл≥отека пл≥дно сп≥впрацюЇ з органами м≥сцевоњ влади, в≥дд≥лом культури, в≥дд≥лом осв≥ти, школою мистецтв, середньою школою ≥ г≥мназ≥Їю, а також з ≥ншими орган≥зац≥¤ми.

ѕост≥йно друкуютьс¤ матер≥али в районн≥й прес≥, прац≥вники б≥бл≥отеки часто виступають по рад≥омовленню з новими ≥нформац≥йними матер≥алами та ≥ншими масовими заходами.

—ьогодн≥, в важкий дл¤ сусп≥льства час, наша б≥бл≥отека переживаЇ не кращ≥ часи: прим≥щенн¤ погано опалюЇтьс¤, через що багато ц≥нних видань знищено грибком. Ќерегул¤рно ≥ в малих к≥лькост¤х поповнюЇтьс¤ книжковий фонд б≥бл≥отеки. јле м≥сцева влада не залишаЇ нас поза увагою: в листопад≥ 2003 року розпочато кап≥тальний ремонт прим≥щенн¤, в ¤кому розм≥щена б≥бл≥отека.  р≥м того, районна б≥бл≥отека надаЇ платн≥ послуги за користуванн¤ книгою зг≥дно "н≥чного абонемента", перегл¤д газет ≥ журнал≥в в читальному зал≥, переЇстрац≥ю користувач≥в. “акож б≥бл≥отека надаЇ комп'ютерн≥ послуги. ¬се це, хоч в де¤к≥й м≥р≥, спри¤Ї покращенню матер≥альноњ бази б≥бл≥отеки, що веде до ¤к≥сн≥шого обслуговуванн¤ нашого читача.

ѕерейти на початок